УКРАЇНА-02. Волинь. Знайдіть Час Заїхати! 24 серпня 2010 |
Ми поверталися до Ковеля з Володимира-Волинського. Зголодніли, але пообідати вирішили в Ковелі, адже туди їхати було всього 55 км, якісь півгодини. Дорога була порожньою. Раптом праворуч побачили багато машин біля огорожі, складеної з крупних каменів. Вранці, поспішаючи в Зимненський монастир, проскочили повз неї, не звернувши уваги. Віктор пригальмував, ми розглянули великий будинок, хвіртку, відчули запах чогось смачного, поглянули один на одного і… Машина якось сама собою припаркувалася. Шосе від расписаної квітами головної будівлі заміського ресторанно-готельного комплексу «Турийське подвір’я» відокремлював струмок. Ми перейшли через місток, озирнулися навколо і зліва вдалині відразу ж знайшли затишний літній навіс з білими шторами. Дерев'яні поручні, красива стеля, різьбляні меблі На лавках – подушки з орнаментом, на столі – льняна скатертина-вышиванка, керамічний набір для спецій. І квіти, квіти, квіти. Кра-со-та! Мешканці старовинного вулика, на щастя, нас не турбували – бджоли кудись відлетіли. Замовлені страви принесли в особливому дерев'яному посуді (пізніше у Неті я дізнався, що називається він «корита» і «цебрики»). Все це так красиво виглядало і так пахло, що розуміння необхідності сфотографувати стіл із диво-їжею з'явилося тільки тоді, коли тарілки стали порожніми!. Головний великий будинок, який працює влітку і взимку, розписаний квітами з усіх боків. У лісі побачили багато будівель, поряд з однією з них – юрбу дітей, що сміялися, і дорослих Доріжки в цьому диво-містечку дуже цікаві – із зрізів стовбурів, підігнаних один до одного. По ним ми і пішли до однієї з головних некулінарних визначних пам'яток Ведмідь Кеша – загальний улюбленець. За колодязем – котеджі з готельними кімнатами. Поряд – дитячий майданчик. Дуже розумно. Батьки можуть не поспішати виходити із-за столиків ресторану. І знову – квіти і квіти. І предмети побуту – діжки, вози, жорна, прядки, інструмент. Обходимо територію з іншого боку. Підтверджуємо, що все класно і стильно, немає куліс і тилу, тут немає елементів «потьомкінського села». А ось і дітлахи на лужку. Суворих приписів нам кшталт «Травою не ходити» ми не виявили. Можна було ще завітати до бару, але час їхати далі. Під мелодію водоспаду ми розпрощалися з цим райським лісовим куточком. За огорожею подивилися на годинника – ми пробули тут більше 2 годин, притому, що обслужили нас дуже швидко. Дійсно, щасливі часу не відчуваютьь. Дбайливі господарі, розуміючи, що гості можуть втратити орієнтацію не тільки в часі, але і в просторі, сбудували покажчик, що б ніхто не заблукав. З Володимира ми приїхали, до Тунісу – далеко (1900 км.), до Афін, Баку і Берліна – поки що не потрібно. Вирішили їхати в Турійськ, до якого всього 15 км. А там ще трошки більше двадцяти – і ми вдома, в Ковелі, у дорогих друзів Наташі, Юри та Саші. Асфальт зашарудів під колесами. Від відвідин «Турійського подвір’я» залишилися сонячний настрій, приємна ситість від дуже смачного обіду, і відчуття гордості за кулінарію, звичаї, культуру України. І, звичайно, подяка майстрам своєї справи - будівельникам, кухарям і господарям цього лісового дива!!! Вони дійсні патріоти свого краю – Волині і своєї країни – України! P.S. Чистота в комплексі ідеальна. Персонал пройшов солідний вишкіл, вправний. Музика (у приміщенні ресторану) – національна, неголосна і приємна. Український обід з першої, другої страви, мінеральної води і кави нам коштував приблизно в 60 грн з людини, що, погодьтеся, для закладу такого рівня зовсім недорого. Як говорять на Україні, сам поїв і вас запрошую!!! Крученикі по-Волынски: Рецепт від Наташі С. із Ковеля. 1 кг яловичини; 3 великих цибулини; 50 г томату-пюре; 50 г жиру; 10 г цукру; 10 г оцту; 50 г борошна; 150 г шпика; копчений несолодкий чорнослив (можна замінити на кислі сушені яблука). М'ясо нарізати тонкими скибочками по 2-3 шматочки на порцію, відбити і посолити. Потім на кожен шматок покласти чорнослив, трохи сала з цибулею, скрутити, перев'язати ниткою, запанірувати в борошні і осмажити. Після цього скласти крученики в посуд, зверху покласти тонкі шматки шпика, томат-пасту, залити м'ясним бульйоном і тушкувати до готовності. З приготовлених кручеників зняти нитки. Подавати до столу, попередньо полити соусом, в якому їх тушкували. САМ ГОТУВАВ. ДУЖЕ СМАЧНО!!!
|