Ми часто звертаємо увагу на те, як швидко змінюється життя десь там - за кордонами. Зовсім поруч наша сусідка і надійний друг - Польща, яка ще 20-25 років була бідніша за Україну, а тепер перетворилася на одну з європейських країн-лідерів.

 А ми у себе ніяк не можемо вирішити якісь проблеми, щось змінити, поліпшити, почати просто стабільно рухатися вперед.

  При тому все в нас є! Зокрема, і краса нашої української землі. Подивіться хоча б на цю панораму Карпат. Кожен народ переконаний, що його край - найкращий, адже зовсім не гірший краєвид, аніж, для прикладу, в Альпах. Я був там, бачив, тож можу стверджувати.

Побувавши в Буковелі, розумієш, що й ми можемо вдома швидко та ефективно міняти на краще не лише оточення, але і самий стиль життя. Це панорама села Поляниця.

Як сказали нам місцеві жителі, років із 15 тому Поляниця була одним із найбідніших селищ у цьому краї. Туристичні траси, а, отже, й гроші проходили повз нього! У ті часи такі хати вважали майже за палаці.

Після початку будівництва Туристичного комплексу "Буковель" на південно-західній околиці села, нові часи спочатку торкнулися, а потім геть перевернули устрій місцевого життя. Усе змінилося!

З'явилися котеджі та вілли. Жовті й рожеві! Усіх кольорів веселки!

Серед зеленіючих дерев виросли малоповерхові шале. Це - "Арт-Отель".

А також з’явилися багатоповерхові готелі, з абсолютно сучасними можливостями сервісу високого рівня.

Будівництво не припиняється ні вдень, ні вночі от вже 15 років.

Для гостей курорту, що приїхали на своїх авто, зведені багатоповерхові паркування. Там же знайшлося місце і для супермаркетів.

Паркінґи будують і на терасах просто неба.

-Звернули увагу на перспективи бізнесу в Прикарпатті мережеві готельні бренди світу. Вже приймає гостей "Radіsson-BLU". Сервіс - світового рівня. Відстань до гірськолижного підйомника – меньша за 100 метрів.

 Ми ж із вами підемо на пагорб, розташований на в'їзді до ТК "Буковель", навпроти рецепції та спортивного містечка. Сьогодні, як мені здається, тут найбільша концентрація архітектурних шедеврів, справжня виставка будівельного і декоративного дизайну, ресторанних та готельних послуг.

Від нашого котеджу йти 5 хвилин чудовою дорогою.

Нас вітає ґазда цих місць - білокам’яний гуцул.

Маґазин і кафе.

Готели.

Для тутешніх господарів усе важливо, усе має бути особливим та ориґінальним. Навіть металеві кришки люків.

Комплекс із декількох вілл, зведених на терасах, які піднімаються догори.

Безліч кав’ярень, пабів, ресторанів. Один поряд з іншим.

Если получится…Рекомендуємо скуштувати всі страви. Якщо вдасться...

Садиба «Лапландія».

Шляхи та алеї уночі добре освітлені.

Апарт-отель «Патковський».

Піднімаємося іще вище. Немає ЖОДНОГО невиразного будинку, створеного без бажання сподобатися відвідувачам! Праворуч удалечині - готель "Корона". Ліворуч - вхід до музею-садиби "Гражда".

Огорожа, зведена із частин прадавніх механізмів і залишків старих розібраних будинків.

Стародавнім колесам і цеглинам багацько десятків, а можливо й сотень років!

Урочище "Вишня". Не лише комфортний готель, не лишень взірцевий ресторан, але і найбільший футбольний музей в Україні, занесений до Книги національних рекордів. 

На цьому п'ятачку можна своїми очима побачити й оцінити високий рівень майстерності народних майстрів України.

Це - не просто схил на даху.

Приклад талантів українських ковалів та пічників-мулярів. Десь в іншому місці таку ґвинтову трубу для груби ви бачили?

Проходимо вперед. Немає двох однакових будинків.

Праворуч - готельно-ресторанний комплекс "Синя гора".

За цим круглим вікном - затишний літній майданчик.

Із тераси біля готелю "Вежа" відкривається чудовий вид на гори й долину.

Можна тільки мріяти, аби відпочити у шезлонгу на сонечку біля цього трону із квітами та дивитися на гірськи пейзажі.

У кожному будинку хочеться провести хоча б один день й одну ніч.

Біля затишного вогнища охоплює бажання посидіти у затінку дерев, вдихаючи запах диму і шашлику.

Але часу мало, незабаром потрібно вирушати до Івано-Франківську, а далі - додому.

Однак, під цими стінами не просто довелося зупинитися. Будинок потрібно уважно оглянути й до нього ОБОВ'ЯЗКОВО треба зайти!

УКРАЇНА-18. Поляниця. «Грибова Хата». 18 вересня 2015