Під час кожного приїзду до Львова на усіх, хто любить відвідувати музеї та виставки, чекають приємні сюрпризи. Не лише тому, що тут безліч музеїв і ґалерей із численними скарбами. Окрім цього, численні міські музеї постійно влаштовують всілякі тимчасові експозиції.

Ось і наприкінці червня 2015-го таке творче свято очікувало не лише на нас, але й на інших прихильників сучасного українського мистецтва.

Для мене те не було сюрпризом, оскільки я був запрошений на відкриття виставки самим автором експозиції, що відкривалася у прекрасному палаці в самому кінці проспекту Свободи, за 50 метрів не доходячи до Оперного театру.

Двоповерховий розкішний будинок був зведений на межі ХІХ-XX сторіч, отже завершив епоху стилю історизму в архітектурі міста Лева.

Виставка киянина скульптора Олега Пінчука "Добрий лев" розмістилася у приміщенні Національного музею ім. Андрея Шептицького за адресою - проспект Свободи, 20. Окрім своїх робіт майстер презентував унікальну збірку творів художниці Марії Приймаченко із його власної колекції.

Музей має ім'я митрополита недарма. Шептицький заснував колекцію, як приватну, у 1905-му році, а у 1913-му урочисто передав своє зібрання з більш, аніж десятьма тисячами експонатів, у дарунок українському народові. Надалі владика утримував музей своїм коштом.

Коли ми увійшли до холу музею, то буквально застигли вражені. Будинок був навмисно збудований як музей, тому не завжди і не скрізь можна побачити настільки урочисті й зручні зали для експозицій.

На відкритті були присутні - львівський міський голова, директор музею, меценати та прихильники мистецтва з різних куточків України.

Вирушимо навколо центральної зали й ознайомимося з чудовим світом Олега Пінчука.

"Добрий лев" - так майстер назвав свою роботу.

Ми дивимося на лева, а дехто спостерігає за нами...

«Подорож за слонами».

«Рак-неборак».

Тільки скульптор знає, чому рак, увінчаний короною, сумний і неуспішний...

«Зірватися вниз».

Як казав один поет: "...Хтось падає, злітаючи. Хтось падаючи, злетів!"

На білому подіумі - одна з найвідоміших закоханих пар в історії.

«Наполеон».

"... На ньому трикутний капелюх і сірий похідний мундир..."

«Жозефіна». Чарівна, немає слів!

Поруч із парочкою "Птах, який несе золоті яйця".

Одна з візитівок скульптора - риби з людськими обличчями.

Олег Пінчук розповів у своєму інтерв'ю: "Я ліпив обличчя з натури, глиняна модель випадково впала на підлогу. Коли я підняв сплюснуту глину, то на мене глянула риба. Так я й почав їх ліпити!"

"Велика гра". Мені дуже подобається, як гармонійно і вишукано майстер у своїх композиціях часом використовує камінь.

"Покаяння космополітів". Кожен персонаж Пінчука має свою індивідуальність, особливий характер.

Усього презентовано більш як 20 робіт, створених протягом майже 25-ти років. Подивимося другу частину експозиції.

Не рідко на фотоґрафіях, які ілюструють інтерв'ю або статті про нього, Пінчук позує поряд із цим "великим звіром". Великим, але добрим! Портрет носорога називається "Із днем народження!..."

Носоріг-равлик.

Бегемот-равлик.

Спочатку подумав, що в бегемота такі великі вуха, а придивився і зрозумів, що це симпатичні крильця. Іншими словами, бегемочий Карлсон.

«Дивний звір».

Дійсно, дивний. Вигляд спереду, вигляд ззаду.

Великий жук-рогач. Насправді - "Жук-скрипаль".

Ще й у тісній дружбі з крокодилом (вид ззаду).

«Королева».

Гарна, горда, мовчазна. Тому що із п'ятьма коронами.

"Володар південних морів".

Кумедний монарх сидить на птиці-Фенікс.

Так ще й пташеня тримає у руці. Але, судячи з виразу обличчя, мріє про журавля у небі.                                                                                                Ми передивилися усі дивовижні экспонати.

Скульптор працює не лише у жанрі малої пластики. Його великі скульптури прикрашають чимало міст. Так, у Києві можна побачити величезну жабу-скарбничку (біля Музею води у Центральному парку столиці).

Прямо з під стін Михайлівського собору дивиться на нас із вами Андрій Первозванний (ліворуч). У Київо-Печерській Лаврі прочан та інших відвідувачів благословляють Антоній і Феодосій, засновники цієї християнської святині.

Відвідавши виставку Пінчука – ви щоразу отримаєте велику дозу позитиву та оптимізму! Що вкрай важливо у наш непростий час! Коротка біоґрафічна довідка: Олег Степанович Пінчук - один з найвідоміших та успішних скульпторів України. Філософ, теоретик мистецтва. Меценат. Народився у Дрогобичі (Львівська область, Україна) 1960-го року. Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (факультет скульптури, 1988 р.). Пройшов студії у Вищій школі візуального мистецтва у Женеві. Тож мешкає і працює він у Києві й у Женеві. Знайомий із багатьма світовими зірками політики, культури, спорту. Його твори виставлені у колекціях Національного художнього музею України, Віденського музею мистецтв, Міністерства культури й мистецтв України, а також у численних приватних і корпоративних зібраннях. Від себе додам, що мій давній товариш Олег Пінчук - чудовий хлопець, справжній чоловік, добра людина, блискучий жартівник та надійний друг.

Див. далі: УКРАЇНА-14. Львів. Храми-1. 28 червня 2015