Швейцарія – країна певності і добробуту, яка залучає до себе не лише ділову, наукову і творчу еліту світу, але й притягує багатомільйонну армію туристів. Не лише банки, але й маґазини, кафе і ресторани постійно упродовж багатьох десятиліть відчиняють свої двері для клієнтів, шопоґоліків та ґурманів з усього світу.

Зрозуміло, що правило «реклама – двигун торговлі» на 100 % працює в Швейцарії. Один з найбільш наближених до відвідувачів типів реклами – це торговельні та інформаційні вивіски. Із вивісками у містах Литви і Чехії теж можна ознайомитися на моєму сайті. Нижче - вивіски, які ми надибали у Цюриху.

Продовжуємо прогулянку Цюрихом, столицею однойменного німецькомовного кантону. В ньому мешкає понад 400 тисяч людей, більше, аніж в інших містах Швейцарії. Це місто знане в усьому світі, адже Цюрих - планетарний банківський центр. У ньому розміщені штаб-квартири та представництва багатьох всесвітніх орґанізацій, серед них – ФІФА (Всесвітньої федерації футболу). Окрім банківських та страхових чиновників, тут безліч студентів та наукових працівників.

 У 2011-му році Цюрих посів друге місце у світі за якістю життя, а у 2012-му році його визнали найдорожчим містом світу.

       Виїхавши вранці зі Штутґарта дорогою № 41, ми менш, як за дві години дісталися швейцарського кордону. Там була черга, проте вона рухалася дуже швидко. Побачивши українські номери, жінка-прикордонник відвела нас до оглядового майданчику. Поверхнево оглянула баґажник. Задавши 3-4 питання - «звідки і куди їдемо?», «де плануємо жити у Швейцарії?», «чи веземо із собою м'ясних продуктів?», вона побажала щасливої дороги.