Окрилені красою невеличкого, але чудового міста Ольштин, ми продовжили наш шлях.

За час, що машина рухалася маленькими, але вельми гарними польськими шляхами назустріч із всесвітньо відомим полем, коротко опишу хронологію нашого 4-и денного маршруту, попередньо розрахованого на сайті Google Map.

На цій карті можна побачити польську частину автоподорожі. Я мрію, що це комусь знадобиться й хтось з мандрівників скористається моїм досвідом!

День ПЕРШИЙ (6 квітня, середа). Від'їзд із Вільнюсу - 7-30 ранку. Вільнюс (Vіlnіus, Литва) - Ольштин (Olsztyn, Польща). 430 км подолали за 5 год. 30 хв.; через Каунас (Kaunas, Литва), Сувальки й Миколайки (польськ. Suwalkі, Mіkolajkі, Польща).

Прибули до Ольштину о 13:00. Паркувалися на вулиці 11-го Lіstopada. Поруч чимало інших паркувань!

Знайомились з містом 3 години (див. звіт ПОЛЬЩА-01).

Від'їзд із Ольштину о 16:10. За 40 хв. (50 км) зупинилися на полі Грюнвальдської битви (польськ. Pole Grunwaldzkіe). Екскурсія зайняла 90 хв. (див. нижче).

Від'їзд з поля о 18:30. Переїзд Грюнвальдське поле - Торунь (польськ. Torun), 190 км, 2 год.30 хв. Ночівля у готелі "Kopernіk", ul. Wola Zamkowa 16.

 День ДРУГИЙ (7 квітня, четвер).Знайомство із Торунєм; 4 години (9:00 – 13:00).

Переїзд Торунь - Мальборк (польськ. Мalbork); 155 км, 1 год. 50 хв.

Огляд Мальборкського замку Тевтонського ордену хрестоносців; 1 год.30 хв.

Переїзд Мальборк - Ґданськ (польськ. Gdansk); 65 км, 60 хв.

Ночівля у готелі "Kartuska", ul. Kartuska 191A.

День ТРЕТІЙ (8 квітня, п'ятниця). Після сніданку: Ґданськ - Сопот (польск. Sopot); 14 км, 25 хв. Паркування - ul. Bohater?w Monte Cassino 17, Sopot.

Прогулянка вуличками Сопоту - 1 год.30 хв.

Сопот - Ґданськ; 12 км, 20 хв. Паркування: Targ W?glowy 26.

Прогулянка Ґданськом від 11:30 до 20:00.

Ночівля у готелі "Kartuska".

День ЧЕТВЕРТИЙ (9 квітня, субота).Після сніданку (о 10:00) переїзд Ґданськ - Ельблонґ (польськ. Elbl?g); 64 км, 1 год. Паркування - ul. Garbary 11-12.

Прогулянка Ельблонґом від 11:00 до 12:30.

Переїзд Ельблонґ - Фромборк (польськ. Frombork); 32 км, 25 хв. Паркування - унизу, в містечку - Miko?aja Kopernika 2. Нагорі, біля входу до замку - Katedralna 11.

Прогулянка містечком та замком - 1 год. 30 хв.

На цій карті вказана друга частина поїздки - шлях із Польщі до Вільнюсу із заїздом у Паланґу та Клайпеду. Виїхали із Фромборґу о 14:30. Фромборґ (Польща) - готель «Zaliasis slenis», Aukstkiemiu k., Klaip?da (Литва) через Suwalkі (Польща) та Kaunas (Литва); 615 км Google Map вказує проїзд за 8 годин. У нас вийшло інакше. Шляхом до Литви планували заїхати до музею «Wіlczy Szanіec» - головної ставки Гітлера на Східному фронті, у лісі Ґерліц біля міста Кентшин у Вармінсько-Мазурському воєводстві (укр. "Вовче лігвище", Gier?o?, 11-400 K?trzyn; нім. «Wolfsschanze») і парку мініатюр "Мazurolandіa" (Вармія і Мазурія у мініатюрі). На жаль, екскурсія не склалася. Відбулися легким переляком! Подробиці у звіті "ПОЛЬЩА-11". Готелю між Клайпедою та Паланґою ми дісталися лишень о 2-й ночі 10 квітня!!!

День П'ЯТИЙ (10 квітня, неділя). Після сніданку (о 11:00) переїзд готель - Паланґа (литов. Palanga); 25 км, 20 хв. Паркування - Vytauto gatv? 49.

Прогулянка Паланґою від 11:30 до 13:30.

Переїзд Паланґа - Клайпеда (лит. Klaip?da); 28 км, 20 хвилин. Паркування - Sukil?li? gatv? 4.

Прогулянка містом - від 14:00 до 16:30. І нарешті - переїзд: Клайпеда - Вільнюс; 340 км. Наша 5-ти денна подорож на авто північною Польщею та приморською Литвою закінчилася о 20:00 біля історичних воріт «Au?ros Vartai», які ведуть до старого міста Вільнюсу.

Але повернімося до першого дня (середа, 6 квітня). На годиннику - близько 16:50. На розвилці доріг - великий валун із написом "POLA GRUNWALDU". Ліворуч удалині - пагорб із якимось конструкціями.

Зупинилися на паркинґу біля великого будинку, де розташовані музей, каса, кафе, побутові приміщення. Я уважно, не кваплячись, метр за метром розглянув деталі панорами, що відкрилася переді мною від сходу на захід. 606 років тому на цій землі відбулося бойовище, яке змінило хід історії у Європі! Серце прискорено забилося! Я мріяв потрапити сюди більше 50-ти (!!!) років.

Так, так! Я не помилився у цифрах. На початку 60-х років ХХ століття на екранах кінотеатрів Києва демонструвався польський фільм "Хрестоносці", що розповідає про події, що відбувалися саме у цьому краї. На початку прокату стрічки за квитками вишикувалися довгі черги. Я, та мої друзі, які любили історію, переглянули його десятки разів!!! Це пояснювало моє сьогоднішнє хвилювання!

Праворуч від алеї, викладеної дрібною бруківкою, що веде вгору на пагорб, встановлений обеліск із крупних гранітних брил, зведений у 1983 році. Ці камені - від пам'ятника, встановленого у Кракові 1910-го року на честь 500-річчя Грюнвальдської битви на кошти всесвітньо відомого піаніста, композитора і політика Іґнація Яна Падеревського. Пам’ятку зруйнували гітлерівці 1939-го року, після окупации Польщі у часи Другої світової війни. На честь 30-річчя Перемоги над фашизмом у 1975-му році пам'ятник був повністю відтворений зі старих креслень і малюнків і сьогодні (вид праворуч) прикрашає центральну частину краківської площі ім. Яна Матейка.

Протягом багатьох років у цьому місці, святому для поляків (і не лише для них!) одержують свої прапори полки та бригади Війська Польського.

Як я читав у деяких статтях, тут буває маса відвідувачів. Наприклад, 17-го липня 2010-го року під час святкування 600-річчя, на полі водночас перебували близько 200 тисяч людей. Нам пощастило – цього разу окрім нас не було НІКОГО! Щоби читачам, було зрозуміліше, що де розташовано, дивіться на аерофотознімок.

Піднявшись сходами (а я рухався похилою доріжкою), підходите до гранітного монументу-обеліску.

Його встановили у 1960-му році на честь 550-річчя битви.

Трохи далі - металеві багатометрові списи з медальйонами, на яких герби та символи союзників - переможців: польський орел, литовський вершник, емблеми татарського, галицького, смоленського війська.

До 2010-го року була проведена величезна реконструкція меморіалу й тут збудували білу гранітну трибуну. Перед нею багатометрова рельєфна схема битви з різнобарвними макетами місць дислокації військ.

Навколо - відтворені у натуральному розмірі захисні споруди, вози обозу і т.інш.

Навіть якщо ви квапитеся, необхідно все ж витратити декілька хвилин й, дивлячись на цю розкішну об'ємну схему, уявити масштаби бою!

Подумайте, як хвилюються молоді польські воїни, які присягають на вірність Батьківщині!

У цьому просторі 15-го липня 1410-го року зійшлися у кривавій смертній сутичці десятки тисяч вояків із багатьох країн Європи. Об'єднане військо Польського королівства та Великого князівства Литовського, російського й Жемайтського ущент розгромило частини лицарів Тевтонського ордена.

Я навіть коротко не буду переказувати історію битви - прочитайте в інтернеті. Деякі деталі бою, що мав значення для світової Історії, розповість живописна картина "Грюнвальдська битва" - найвідоміше полотно великого майстра пензлю і палітри польського художника Яна Матейка (польськ. Jan Alojzy Matejko; 1838 – 1893 рр.). Шедевр живопису більше 4-х м заввишки і майже 10 м завширшки прикрашає Національний музей у Варшаві.

На картині зображено чимало історичних особистостей, реальних учасників бою. У центрі - два вершники.

Ліворуч - у білому плащі на світлому коні - 26-й Великий маґістр Тевтонського ордену Ульріх фон Юнґінґен (нім. Ulrich von Jungingen; 1360 р.- 15 червня 1410 р.). За лічені секунди він буде вбитий, а його прапор, білий із чорно-золотим хрестом, впаде до ніг супротивникаів. Праворуч - у червоному каптані Великий князь Литовський (з 1392 р.) Вітовт (литов. Vytautas, польск. Wіtold; у хрещенні - Олександр; близько 1350 – 1430 рр.). На голові в нього - митра із хрестом. Над князем тріпотить на вітрі прапор Королівства Польського із білим орлом.

Нагорі праворуч, оточений свитою та охоронцями спостерігає за битвою родоначальник династії Яґеллонів польський король Владислав ІІ Яґелло (польськ. W?adys?aw II Jagie??o; литов. Jogaіla; близько 1362 – 1434 рр.), зображений верхи на коні, вдягнутим у блискучі обладунки.

Правіш донизу від Вітовта готується завдати смертельного удару суперникові-тевтонцеві вбраний у лускатий панцир лицар Ян Жижка із Троцнова (чеськ. Jan ?i?ka z Trocnova; близько 1360 – 1424 рр.). Національний ґерой Чехії, полководець та провідник визвольного руху гуситів, він втратив того дня око.

У лівому верхньому кутку картини зображені останні миті опору табору й укріпленого обозу лицарів. Захоплені вже деякі намети із хрестами. Незабаром наступить момент взяття у полон багатьох тисяч тевтонців.

А у самому центрі, нагорі полотна молиться уклінний святий Станіслав (польськ. Swіety Stanіslaw), небесний заступник Польщі.

У квітні 2012-го року у Львові було показане батальне полотно художника Артура Орленова.

Автор відтворив фраґменти Грюнвальдської битви, у яких брали участь галицькі корогви.

Я казав уже про польський фільм "Хрестоносці". Він поставлений за романом видатного польського письменника Генрика Сенкевича (польск. Henryk Sіenkіewіcz; 1846 – 1916 рр.), лауреата Нобелівської премії з літератури 1905-го року.

Знайдіть час і подивіться обидві серії. https://my-hіt.org/fіlm/2840/ Стрічка не може не сподобатися! Як мінімум, знайдіть 25 хвилин і перегляньте зразково зняті батальні сцени власне Грюнвальдської битви (дивіться від 0:55 другої серії).

Думаю, що після перегляду вам стане зрозумілим мій настрій та з'явиться бажання побувати безпосередньо на ґероїчному полі...

Повертаючись до авта, ви зайдіть усередину частоколу зі списів і подивіться угору, в безкрайню глибину неба!

Подякуйте за мужність і силу лицарям, які дивляться на нащадків із граней обеліску!

Напевно, так дивилися вранці перед битвою на місце своєї майбутньої безсмертної слави король Яґелло, князь Вітовт та їх побратими!

Сонце почало хилитися до обрію. У його вже прохолодних променях ми із друзями ще раз вклонилися подвигу ґероїв минулого, сіли до авта й за дві з половиною години, вже в пізніх сутінках заходили до гостинний готелю "Kopernіk", що у стародавньому місті Торунь.

Див. далі: ПОЛЬЩА-03. Торунь-1. 7 квітня