Ми приїхали до Заріччя - дуже своєрідного району, який останніми роками став обов'язковим місцем відвідування туристами.

 Мешканці багатьох держав шукають аналоги Заріччю у своїх країнах та містах.

Деякі - знаходять. Французи порівнюють із Монмартром. Данці - з Християнією.

При в'їзді на табличці назва: "Республіка Ужупіс - Заріччя" - литовською, білоруською, івритом, російською та польською. І не зовсім звичайні дорожні знаки - "Усмішка", "Швидкість не вища за 20 км", дивні знаки - "Смайлик", "Джоконда".

Але спочатку ми підійшли до невеликого пам'ятника з каменю із зображенням Матері Божої Остробрамської та текстом польською. Його встановили 1933 року на честь школяра Мечислава Дордзика, який загинув, рятуючи під час повені маленького хлопчика. Розташований пам'ятник біля перехрестя вулиць Ішганитоє (I?ganytojo g.) та Майроне (Maironio g.) - навпростець за мостом через річку Віленку (Вільняле). Біля тумби були квіти... Незважаючи на те, що подвиг був здійснений 80 із лишком років тому...

Мостом ми проїхали до вулиці Ужупє (U?upio g.). Над нею – банер із написом литовською «За мрію». Чудово! Долоня з діркою посередені - це герб та символ вільної республіки!

Піднімаємося попід гору.  З обох боків вулиці - лише невисокі будинки.

У кінці підйому видніє скверик. Вирішили тут вийти із авта і потім пішки спуститися до річки. Перший сюрприз - великий  пам'ятник Джонові Леннону з гітарою в руках.

Заріччя у минулому - один з найбільш занедбаних районів Вільнюса - місце скупчення безхатченків. Так було до 1990 року, до часу встановлення незалежності у Литві. Згодом сюди почали переселятися й створювати тут майстерні, галереї художники та інші митці. У 1997 році мешканці кварталу проголосили Республіку Ужупіс, яка відтоді має свій власний прапор, свого президента, декількох міністрів, конституцію і навіть армію - аж 12 осіб.

Вдалині можна побачити Яґелонську корону на бані Костела Св. Казіміра.                                                                                                                                                                     Статті Конституції Ужупіса : Кожен має право померти, але не зобов'язаний.                                                                                                                                                                           Кожен має право помилятися.                                                                                                                                                                                                                                      Кожен має право бути єдиним  і неповторним.                                                                                                                                                                                                              Кожен має право любити.

Сьогодні це - "земля обітована" вільнюської, литовської та міжнародної боґеми.                                                                                                                                                                    Із Конституції: Кожен має право бути таким, кого не люблять, але це не обов'язково.                                                                                                                                                     Кожен має право бути не відомим і не знаменитим.                                                                                                                                                                                                       Кожен має право бути ледащим і нічого не робити.

Будинки помаленьку відновлюються. Досить часто подвір'я впорядковані значно ліпше, аніж фасади.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Із Конституції: Кожен має право забути, що в нього є обов'язки.                                                                                                                                                                                   Кожен має право мати сумніви, але це - не обов'язок.

Поселення тут стало престижним для вільнюської еліти. З'явилися сучасні котеджі та вілли. Сьогоднішній мер столиці також живе у цьому районі та надає велику допомогу його громадському керівництву.                                                                                                                                                          Із Конституції: Людина має право на гарячу воду, опалення взимку та черепичний дах.

Громадяни республіки та їх гості День незалежності відзначають з жартами 1-го квітня, у міжнародний день сміху. Зараз в Ужупісі є гімн, посли та консули у 320 містах світу, митниця, почесні громадяни, валюта, вибори та карнавали.                                                                                                        Із Конституції: Кожен зобов'язаний пам'ятати своє ім'я.                                                                                                                                                                                                Кожен може ділитися тим, що в нього є.

Багато ґрафіті, зовсім несподіваних елементів декору. Зверніть увагу, двори виглядають не просто цивілізованими, але й будуються із комфортом, з урахуванням сучасних технолоґій і можливостей.                                                                                                                                                                 Із Конституції: Кожен має право розуміти.                                                                                                                                                                                                                      Кожен має право нічого не розуміти.                                                                                                                                                                                                                             Кожен має право на будь-яку національність.

У дворі за аркою - невеликий римо-католицький костел Святого Варфоломія, перебудований у 1824 році. Храм був заснований ще 1644-го року рідкісним орденом марків, чи регулярних каноників покаяння. Потім ним володіли білі авґустинці та бернардинці. Наразі - це єдиний білоруський храм у Литві.

Мені здалося, що деякі будівлі литовці свідомо не поспішають реконструювати, щоби не вбити дух старого Ужупісу. Зверніть увагу, у дворі є спеціальна зона для авта інваліда. Вона створена за сучасними нормами, завширшки 5 метрів.

Результати відновлювальних робіт очевидні. Відчувається тактовність та почуття міри, притаманні як замовникам реконструкції, так і виконавцям - реставраторам та будівельникам.

Унизу перед нами - площа, окреслена з двох боків розвилкою вулиць.

На площі символ Республіки - бронзовый 4-х метровий янґол Ужупісу на білій колоні заввишки 8,5 метрів (скульптор Ромас Вільчаускас, 2002 р.) Гроші на пам'ятник збирали всією громадою... Це перехрестя вулиць Ужупе (U?upio g.), Паупе (Paupio g.) та Малуну (Mal?n? g.)

Із площі добре видно інші райони міста, де височіють різні храми. Перед нами - православний кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці, якій ми ще відвідаємо після Ужупісу.

На осонні добре насолодитися пивом просто неба чи під тентами, за поганої погоди - практично в усіх навколишніх будинках.

Привертає увагу оце гарне вікно, оточене незвичайними кахельними плитками. У душі почувся хрипкий голос Луї Армстронга та звучання його "золотої" труби.

Ресторанчик у наріжному будинку вказаний у багатьох путівниках. І справа не лише в смачній кухні, але і у барельєфі на його стіні. Я його назвав "Туга зелена!" А потім десь прочитав і такий варіант назви: "Представник боґеми споює бідного котика!"                                                                                       Стаття із Конституції: Кіт не зобов'язаний любити свого господаря, але в скрутну хвилину зобов'язаний прийти йому на допомогу.                                                                                                                                                                               Кожен має право любити та оберігати кота.                                                                                                                                                                                                                     Пес має право бути псом.                                                                                                                                                                                                                                             Кожен має право дбати про пса до останніх днів одного з них.

Частина району від площі Янґола до річки, власне, вся відновлена, цілком зайнята кафе, рестораціями, художніми салонами, ґалереями та крамницями сувенірів.

  Кава тут люксова. Вік закладів, у яких її готують, до якості її не має жодного стосунку.                                                                                                                                                            Із Конситуції: Кожен має право плакати.                                                                                                                                                                                                                                                   Кожен має право бути незрозумілим.                                                                                                                                                                                                                Ніхто не має права перекладати провину на інших.

 Будь якої пори року тут вирує багатогранна концертна діяльність.

Із Конституції: Кожен має право мовчати.                                                                                                                                                                                                                                     Кожен має право вірити.                                                                                                                                                                                                                                                          Ніхто не має права на насильство.

А це - реклама стоматолоґічного кабінету. Як вам? Вважаю, що спрацює. Особливо, у такому місці. І не тільки тому, що "Клин клином вишибають!"

 Із Конституції: Кожен має право усвідомлювати свою нікчемність або свою велич.                                                                                                                                                                          Ніхто не має права зазіхати на вічне.

У вітрині  галереї сидить Кентавр навпаки. Голова коня, а статура - людська!

Не дуже страшний і суворий охоронець ще однієї ґалереї, зроблений із коріння дерева.

Цей ресторан «Ужупіс» розташований у цегляній будові середини XVIII століття, яка пізніше була відновлена.

 Мені подобаються такі от вікна та двері-ветерани.                                                                                                                                                                                                              Із Конституції: Кожен має право святкувати чи не святкувати свій день народження.

Минаємо міст. На ньому традиційні замки від сердець закоханих.

Поблизу мосту через річку Вільняле у ніші сумує бронзова "Русалонька Ужупіса", створена скульптором Ромасом Вільчяускасом. От тільки я не второпав - дата над нішею у стіні - це рік народження Русалоньки, чи не має до неї прямого стосунку? Дівчина приваблива, а товарішують із нею лише качки. Шкода бідну... 2004 року річка вийшла з берегів, скульптура русалки була знесена водою, однак статую вдалося знайти та повернути на місце.

Усім будинкам, що стоять на березі, більше ніж 200 років.                                                                                                                                                                                                    Із Конституції: Людина має право жити поруч з Вільнялє, а Вільнялє має право текти поруч з людиною.

 У сквері реальний парк скульптур. Всі вони потребують детального огляду, та часу на це у нас вже не вистачало. Я надав деяким свої назви: та, що ліворуч - "Мозок, який сохне на вітрі", у центрі - "Попався той, що кусався",  праворуч - "Сирена Ужупіса".           

Із Конституції: Кожен має право бути нещасним.                                                                                                                                                                                                                                Кожен має право не мати ніяких прав.

Серед таких творів, напевно, можна отримати абсолютно несподіване й дивне натхнення. Як мінімум, коли коханий спізнюється на побачення, то не нудно й почекати.                                                                                                                                                                                                                         Із Конституції: Нихто не може ділитися тим, чого не має.                                                            Кожен має право мати братів, сестер та батьків.  

Над альтанкою, яка колись була швидше за все водотехнічною чи трансформаторною будкою, зараз майорять знайомі нам з Непалу різнокольорові буддійські прапорці з мантрами.

Виявилося, що сквер, у якому розташовані будочка та скульптури, на які ми дивилися раніше, має назву Тибетьського. На честь візиту Далай-лами в Ужупіс 2001-го року. Буддійські мотиви є і на пласкій гарній кам'яній тумбі.

Подивилися востаннє на будинки, де живуть громадяни Республіки Ужупіс. Видається, що мешканці нашого київського Андріївського узвозу - це їхні земляки!  Тому що і киянам припадуть до серця слова з тутешньої Конституції: Кожен має право бути щасливим.                                                                                                                                                     Кожен має право бути особистістю.                                                                                                                                                                                                                               Кожен має право не боятися.                                                                                                                                                                                                                                        Кожен має право бути вільним.                                                                                                                                                                                                                                                                Кожен відповідає за свою свободу.

 У пам'яті надовго залишаться янголи, які сурмлять у сурми. А заповіт-настанову "Республіки Ужупіс" варто знати всім:                                                                                                          НЕ ПЕРЕМАГАЙ    НЕ ЗАХИЩАЙСЯ! НЕ ЗДАВАЙСЯ!                                                                                                                                                                                                                  Див. далі: ЛИТВА, Вільнюс -8. Храми. 8 квітня 2014