|
БЕЛЬГІЯ-03. Антверпен. Центр. 2 вересня 2012 |
 |
Третя година прогулянки Антверпеном була, напевне, найбільш очікувана. Тому що будівлі й пам'ятники, які планували побачити на прикінці екскурсії, є загально відомими візитівками міста. Раніше багато разів я бачив їх на світлинах та екрані телевізора, однак не завжди знав, що вони розташовані саме в Антверпені. |
І у тому немає нічого дивного, бо дещо з того, про що ви прочитаєте у цьому звіті, внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
|
|
Детальніше...
|
|
|
БЕЛЬГІЯ-02. Антверпен. 500 метрів, дивлячись догори. 2 вересня 2012 |
 |
У деяких містах різних країн, які мені пощастило відвідати, є вулиці, якими зовсім неможливо крокувати швидко. Причина проста – занадто багато цікавих будівель на них розташовано. Такі вулиці є в Празі, Парижі, Лондоні, Будапешті, в інших містах, великих та малих. |
Така вулиця є і в Антверпені. Точніше, це 2 вулиці, одна з яких повільно перетікає до іншої, відомі всьому світові під назвою «Золота Миля».
|
|
Детальніше...
|
|
БЕЛЬГІЯ-01. Антверпен. Вокзал. 2 вересня 2012 |
|
Я мріяв відвідати це місто дуже давно. У далекому 1995 році машиною прямував дорогою Е-19 до Утрехту з Брюсселя, де зустрічався з українськими дипломатами. За кермом був гостинний голландець, один з організаторів приїзду групи українських соціальних активістів на стажування до Нідерландів. |
Саме П’єр сказав, що ми повинні хоча б на годину, хоча б на півгодинки заїхати до Антверпена. «Це як на гачок потрапити! Щоб набути мрію сюди приїхати!» - запевнив він.
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
|
Я практично не пишу звітів, присвячених ресторанам, кафе або барам. Але сьогодні цю традицію порушу. До...
