ШРІ ЛАНКА-02. Пінавела. Слони. 28 грудня 2011 |
Ми домовилися їхати в одноденну подорож о 5 годині ранку. але щось сталося їз машиною тому Сарат, його дружина Читра і син Правін приїхали за нами вже на початку 7-ї години. Поки завантажилися, поки від'їхали… Я не буду розповідати тут щодо доріг Шри Ланки. Це буде окремий розділ. Єдине, що скажу зараз – 100 кілометрів ми їхали більш ніж 3 години. Тому тільки о половині на десяту побачили за поворотом головний вхід в Притулок слонів. Автобусів і машин було багато, але місце для парковки знайшли. Поліцейський допоміг перейти дорогу. І ми зайшли у браму Слонячого розплідника Піннавела Шрі-ланка (Національний парк Піннавела - Pinnawela Elephant Orphanage). Він розташовується на березі ріки Maha Oya, був відкритий в 1975 році і в нього зі всієї країни звозять маленьких слонів, які за різних обставин опинилися без батьків. Тут їх лікують, виховують, навчають різним навичкам. На сьогодні в цьому своєрідному інтернаті знаходиться більше 100 тварин – це світовий рекорд кількості слонів, що проживають в неволі в одному місці. У 1982 році була запущена програма по розведенню слонів на території притулку. У зв'язку з чим багато хто з вихованців, що повиростали, знайшли собі пару. Більше 30 дітинчат народилися вже тут. По пандусу підійшли до інформаційної та касової зали. Я звернув увагу, що у більшості відвідувачів якийсь незвичний стан, настрій, чи щось таке Придбали квитки – 2000 рупій (приблизно 19 $ - некволо!). Для ланкійців – 100 рупій ( менше 1$). Відразу відвідав перший сувенірний магазин, але ложок там не було. У тієї, що ви бачите, цікава історія, розповім пізніше. Ще один пандус. Наліво – прохід до озер, величезних галявин і гаїв, де слони живуть в абсолютній свободі. Це дуже цікаво. І дивитися, і фотографувати. Але вважаючи на те, що ми зпізнилися на одну з найцікавіших процедур – годування тварин, Сарат підганяв нас, що б ми встигли побачити головне видовище – купання. Ми стали частиною колони туристів і в швидкому темпі пішли вниз вулицею, що перекривав кордон охоронців. У нас перевірили квитки, посміхнулися і побажали хороших вражень! Зліва і справа були кафешки і нескінченні сувенірні лавки. Сонце починало припікати, і виторг у продавців був – як мінінмум, багато хто купував головні убори з емблемою Розплідника або з профілями слонів. Попереду показався схил, але ми прийняли вліво, підійшовши до досить великого ресторану. Адміністратор нас побачив, щось запитав у Сарата, той кивнув, мене декілька офіціантів жваво підняли на декілька сходинок, і ми опинилися в банкетному залі, в торці якого був балкон із столом. Ми зайняли за ним місця. Все це відбулося за якісь лічені хвилини. А зараз з'явилася можливість подивитися навкруги. Ми опинилися як би в царській ложі в театрі. На сцені були фантастичні декорації на весь горизонт. Внизу, під нами, річка з великим камінням. Народу внизу праворуч було багато, в повітрі чувся гул голосів. Наташа та Олег вирішили піти вниз до річки, що б зайняти місця в партері. Можливо, мені це погано вдалося, але настрій був як на концерті або спектаклі. Зацікавленість і емоції розжарювалися. Здавалося, що зараз, як і в театрі, коли початок спектаклю затримується, нетерплячі глядачі почнуть плескати, вимагаючи від організаторів прискорити підняття завіси. Раптом гомін перетворився на неголосні крики, всі, хто стояв біля річки, повернули голови в один бік. Я спробував підвестися в візку і глянути вище за поручні балкона. Праворуч з’явилися СЛОНИ!!! Слони займають дуже важливе місце в житті Шрі Ланки, бо беруть участь практично у всіх релігійних церемоніях і інших заходах, виконують безліч різних робіт, перевозять вантажі і туристів, валять ліс. Тому їх значення для країни і її громадян важко переоцінити. Вони є предметом гордості і поклоніння! No comments!.. На красенів із хоботами можливо дивитися нескінченно! Окремо від всієї компанії погоничі привели групу красенів з ланцюгами на шиях або ногах. Це були слони з буйною вдачею, які іноді, в період шлюбних ігор, стають важкокерованими. Вони розташувалися якраз під нами. А це парочка майбутніх батьків. Слончиха весь час розгойдувалася, стоячи. А слон приймав ванну, напевно, думав про методи майбутнього виховання слоненяти. Дорослі слони допомагають малюкам і вчать їх безпечній поведінці у воді. Видовище було таким, що зачаровує. Ті, хто не бігав з фото або відеокамерами, стояли, як укопані. Подружня пара бурхливо висловлювала захоплення від купання і швидко стала головним об'єктом уваги більшості глядачів Дуже симпатична родина із трьох персон! Погоничі дозволяли підходити до тварин достатньо близько. Спека посилювалася, тому дуже хотілося приєднатися до слонів і скупатися. Але на жаль… Мы порахували, що в воді знаходилося більш, ніж 45 велетнів. Все добре має колись закінчуваєтися, тому тварини без особливого бажання рушили додому. Слоненя так не хотіло припиняти водяні ванни, що батькам довелося його підштовхувати силою. Глядачі прощалися з учасниками фантастичного дійства. Останнім сцену залишив майбутній татусь... Ми гадали, що на сьогодні у нас запланована тільки зустріч із слонами. Але виявилось, що попереду ще дві цікаві екскурсії. Тому не можна було гаяти часу. Ми на хвильку забігли до сувенірної крамниці. Покоштували сік у ресторані з дверима, що під слонячим хоботом. Декілька хвилин перепочили в прохолодній оазі. Та пандусом рушили до виходу. Мені пощастило – один із слонів затримався і я зміг оцінити зблизька його розміри і грацію. А потім – ще один красень гордо пройшов, точніше, проплив повз мене. Вулиця стала майже безлюдною. Тільки рідкісні гості розглядали сувеніри. Остання атракція – виготовлення екологічно чистого паперу із слонячого гною. Нас персонально запрошували, але ми відмовилися. Цей велетень ніби то побажав нам щасливої дороги. Те ж саме, як нам здалося, побажав й Будда, що сидів у вітрині. Ми сіли до мікроавтобуса і попрямували у бік стародавньої столиці Шри Ланки – міста Канді.
|